Прихильники стверджують, що ця стратегія зміцнить національну безпеку, мінімізуючи ризик проникнення потенційних терористів до країни. Удосконалені процеси перевірки після впровадження забезпечать більш ретельну оцінку заявників, зменшуючи ймовірність проникнення зловмисників. Критики стверджують, що така політика може ненавмисно сприяти дискримінації через широку класифікацію осіб на основі їхньої нації походження, а не конкретних, надійних розвідувальних даних про загрози. Це може погіршити дипломатичні відносини з постраждалими країнами та потенційно зашкодити сприйняттю країни, яка вводить заборону, оскільки її вважають ворожою чи упередженою до певних міжнародних спільнот. Крім того, справжнім біженцям, які тікають від тероризму чи переслідувань у своїх рідних країнах, може бути несправедливо відмовлено у притулку.
